Пригнічені і зламані - недокохані,
Чому ж любов взаємна не була?
Чому ви почуваєтесь як в океані?
Чому надія на взаємність ще жива?
Самотність, що так грюкає у двері,
Її ви боєтеся все життя?
Ви краще черствості позбавтеся нарешті,
І викиньте із голови усе сміття.
Ще не кінець, попереду дорога,
Якою Вам призначено пройти,
Дозвольте вже собі і подаруйте змогу
Своєму серцю когось іншого знайти.
