На струнах моєї гітари
чужі
дотики
пальців,
Чужі ноти поснули, чужі акорди їм сняться.
На сотнях натягнутих вен
серця
гудуть
барабани,
В зіницях порожніх очей зчудовано мчать дельтаплани
У далі незнані, небачені,
далі
відсутності
значень.
На золотих пекторалях – сталеві уламки пробачень.
Струни моєї гітари
шкіру
до крові
роздерли.
Всі, хто шукали й метались, шлях довели до ущелин.
Циклами плавляться фрази,
біг
висхідний
напівтонами,
Лазять в думках метастази Титанії та Оберонові.
Ти розгортаєш рекурсію,
б’ють
капіляри
фракталами.
Струни моєї гітари у пальцях чужих порозтанули.
10 квітня 2014
good 
