Стоїть хата в зеленім наряді,
Заховалась від сонця в тіні,
Біля неї немов на параді
В формі струнко стоять яблуні.
Тут і досі живуть собі люди,
Тут ще світяться в вікнах вогні,
І ніде їм так добре не буде
Як в цій хаті,у цій стороні.
Тут повсюди цвітуть різні квіти,
За забором травичка густа
Тут колись малі бігали діти,
Підросли,перебрались в міста.
Тут така зачарована тиша,
Телевізор - ото увесь світ,
-Добре тут,у людей бува гірше,-
Каже косу тримаючи дід.
Хай хатина не дуже багата,
Але завжди щось є на столі.
Ця простенька українська хата
Оберіг для святої землі.