Тобі я вишию хустинку,
Цей непростий носовичок.
Лише замешкаюсь хвилинку:
Яких тут вибрать ниточок?
Ниток чимало - розмаїття,
Як мрій нездійснених клубок.
Калини вишию я віття,
А на калині - голубок.
Внизу, нитками, що із сонця,
Два серця ніжно обнялись
І вигравають у багрянці.
Це ті, що в вірності клялись.
Коли над хатою своєю
Почуєш клекіт журавлів,
То знай: за просьбою моєю,
Несуть дарунок, що без слів...
А ти одягнеш вишиванку,
Підеш у Храм в ранковий час.
Молися Богу спозаранку:
Це Він колись обох звів нас..