Закутаний лісом ліс,
У нім глибочать дерева,
Заплів у смарагди кіс
Він ягід яскраве мрево.
Мовчазно, бодай би чичирк.
Повзе заскорубле коріння.
Тут линути й танути звик
Совиного звук говоріння.
Зненацька от, де-не-де
Зайча у кущі забреде.
Помацає тихо лис
До хрускоту висохлий хмиз.
Прислухайся і придивись –
З гущавини вирине казка.
То білка крадеться у вись,
То озером бігає ряска.
А пахне як!.. Просто прянить
Листям зопрілим, водою.
І сонцем струмок дорожить –
Ловить проміння собою.
Ще мить, іще мить і... щемить
За межами лона природи.
Нелегко людині, скажіть,
Без лісу винагороди?
5 травня 2016
