Хочеш не хочеш,
покличеш по імені, і
Альфа Центавра засяє в дрібних калюжах.
Знаєш, я більше із тіні. Я вся - в тіні…
(смійся не смійся,
та переконливо дуже)
Переспівай
у мені цю тріаду цикад.
Зчитуй із мене навскіс письмена сакральні.
Випий мене, як настояний п' ють виноград.
Дихай зі мною…
ну дихай же, дихай! спальні
Зникнуть поселення,
з карти твоїх зимувань.
Соти зостануться, повні таємного меду.
Спалюй мене на багаттях жертовних заклань.
І відкривай у мені
двадцять сьоме небо
Щиро дякую Вам,Вікторе,за тепло ваших слів,за підтримку і розуміння насправді,для кожного автора дуже важливо,як його твори сприймають інші...тому кожне тепле слово,як цілющий бальзам на рани...
...звертайтесь до мене,як Вам зручно,мені абсолютно комфортно...безмежно вдячна,любий друже...
щиро дякую! 
