Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: Якось метелик залетів - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ I.Teрен, 05.09.2016 - 12:52
Якщо метелики прикрашають покої, це дуже гарно характеризує поета як людину.![]() ![]() ![]() Genyk Lys, 05.09.2016 - 11:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк, 03.09.2016 - 14:01
Так легко і світло! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() stawitscky відповів на коментар Наталя Данилюк, 03.09.2016 - 14:46
І трохи щему за недосяжним... Дякую Наталю, я завжди Вам радий! ![]() Касьян Благоєв, 03.09.2016 - 10:00
побачити в малому велике і красиве від творіння рук Майстра, Вершителя, Дателя буття - то дар особливий від Нього.
Єлена Дорофієвська, 03.09.2016 - 09:28
Спасибі Богу, що твій путь Через мої проліг покої. ![]() Може і не роковою була ця зустріч, але ж скільки почуттів вона сколихнула ![]() ![]() ![]() ![]() stawitscky відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 03.09.2016 - 14:44
Лєночко, "Не в бровь, а в глаз"! Ви побачили образ. ![]() ![]() ![]() ![]() lionet, 02.09.2016 - 23:55
![]() ![]() Їхав бусом на погост матусі, А душа забула про Христа, Бо тим бусом їхала і та, На яку, як на святу, дивлюся; І в тім бусі їхала і гусінь, Що крильцяста й весело літа; Хоч сумна була моя мета, Та сюжет підніс мене на дусі; Бо нізвідки враз на край вікна Сів метелик – мініангел білий, Промайнуло – милий, як вона, Доторкнувся – пурхнув легкокрилий По салону до її вікна, Ніби погляд мій на лик премилий. stawitscky відповів на коментар lionet, 03.09.2016 - 14:42
Дякую Вам, правильно зрозуміли підтекст, образ метелика, як вияв захоплення красою недосяжної з різних причин жінки. ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|