Вона, подарувала -
Мені надію,
Вона, розповідала -
Про свою мрію.
Вона, мені казала,
Що вже так давно на те чекала
І сумувала, сумувала -
Бо кохала до нестями.
Та й так жила днями і ночами -
Жила лиш тими почуттями.
Та небо плакало дощами -
Не мов разом із нею сумувало.
Тоді, вона, іще не знала,
Що доля нам зустріч віщувала
І як веселку, після дощу -
Кохання дарувала...́
