Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: dovgiy: БОТ - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ И опять чаша неба привета полна, И огонь маяка светит вновь для меня. Только тело не может, по-прежнему, жить, Измождённое мукой минувшей борьбы. Но во что бы то ни было, надо служить Силам Неба, подавшим жестокость судьбы. Для чего этот путь? Для чего столько жертв? Почему диском боли шлифуется плоть? Обнажённым на жизнь отзывается нерв Слабость, гранью алмазной, готовясь бороть! ![]() Ось у цьому ![]() ![]() ![]() ![]() Ганна Верес, 24.10.2017 - 22:53
Я дойду до прибоя заветной черты,На судёнышке утлом из строчек и слов, Чтоб могла на нём милая радость найти Веря в то, что живёт в моём сердце любовь! ![]() ![]() ![]() ![]() Світлана Моренець, 24.10.2017 - 20:01
"И казалось: все выдержать – сил не найти..."Та Ви все витримали! Ваша стійкість і витримка дивують і захоплюють. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() dovgiy відповів на коментар Світлана Моренець, 26.10.2017 - 00:56
Другого і не світило. Ми всі так боремося! Дякую Вам!![]() ![]() ![]() ![]() геометрія, 24.10.2017 - 17:10
Чудово, хоча й зі смутеом, Петре! Все життя боротьба і зі смутком,й зі злом; та гіряча ще кров і ми вірим в Любов!.. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]()
Якщо чесно, то життя минає, а я добра й не бачив: все боровся... як Дон Кіхот з вітряками... Одна любов ще на світі тримає! Дякую Вам, Люба!
![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|