Це неймовірно: мені всміхнувся ранок.
Так щиро-ніжно, ніби-то навмисне.
Він гультіпака, має сто коханок,
Бо, каже, для здоров`я це корисно.
Сьогодні ранок тішить мене снігом,
Дарує сонце і частинку світла.
Спішить кудись таким веселим бігом...
Я настроєм, немов життям, розквітла.
Чудовий ранок гарні пише речі:
І вірші, й прозу, і пісні, й сонет.
Зачитує їх радісно малечі,
Не замовкає в нього той кларнет.
Не квапся, ранку, твоя пісня гарна.
Дай насолоджуся: такий короткий вік.
Моя поезія, мабуть, для тебе марна,
Хоча такий ти милий чоловік!..
Це неймовірно: мені всміхнувся ранок!..
