На життєвих
Передових
Війни,
Конфлікти,
Розлад.
Стріляють
Гармати,
Земля осідає
З мертвими
На сандалях.
І друзі тікають
Хто у Пруссію,
Хто у Познань,
Жінки тепер
У борделях,
І у шпиталях.
І скільки
Вивезено
Вже ікон,
Дітлахів
Загублено
У підвалах.
Смерть
Дивиться
Чорним
Дзеркалом
Із вибитих
Шибок
Вікон.
І насвистує
У повітрі
Білосніжним
Своїм
Оскалом.
Війна – це страх,
Без повернення,
Без можливості,
Інтересів.
Переживеш
Сьогодні,
Не зможеш –
У мирний
Час.
Ми всі купували
Життя,
За ліри,
Злоті,
Марки,
Білети,
Песо.
Де ж воно?
Кому віддалось?
І чому покинуло
Нас?
Із пробитою
Груддю,
Тампонованим
Серцем,
Бинтованим
Зором,
І шитим
Наглухо
Відчуттям.
Іроди,
Що продали
Свої
Каденції.
Рахували
Кредити
Куплені
Нашим
Життям.
