Дивлюсь на зірки і будую містки
Малюю повітряні замки
Під ними минулого тліють кістки
Усіх не зібрать до світанку.
Нехай спочивають собі у землі
Бо їм все одно там напевно
Я зводила храми в думках золоті
Саджала садки.Все даремно.
Згоріли палаци, містки і трава
Сам попіл..І що тут поробиш?
В майбутнього щастя тоді не бува
Коли на минулому зводиш.
