Зі мною поряд, чи незримо,
Ти просто будь у кожну мить,
Коли проходять хмарки мимо,
Чи дощ у листі шелестить.
Повіє бриз легкий у спеку,
Зірветься в холод сніговій,
А я у всіх вітрах далеких
Почую рідний голос твій.
Коли зоря повільно вранці
Проріже променем пітьму,
Гарячу каву в філіжанці
Я сонно з рук твоїх візьму.
І у безкрайній голубіні,
Де ледь хлюпочеться прибій,
Твою долоню в тиші синій
Зіжму обнявши у своїй.
Ти просто поряд, ніби тіннню,
Зі мною в час сумний пройди,
І падолистом, в день осінній,
В стрімкому вальсі закрути.
А я, коли пітьма розвісить
Сріблясті зорі-ліхтарі,
Знайду свою у темній висі
Біля твоєї, угорі.
Пісня ллється та дзвенить
З серця, як струмочок,
Разом з піснею летить
Ніжний голосочок!
Ти співай, співай, співай
Про поля та ниви
І про наш чарівний край,
Про хмаринки сиві.
І хай ллється та дзвенить
Чистий той струмочок,
Хай із піснею летить
Ніжний голосочок!
Такою душевною лірикою душа насолоджується.
