Так, серце поривається все більш до тебе,
і тому так віддаляється у марші.
І в голосі моєму більше й більше фальші.
Проте її вважай ти боргом жеребу,
за борг до долі, що не вимагає крові,
і протинає голкою тупою.
Якщо ж ти посмішки чекаєш, над собою
півусмішкою усміхнусь. І річ у тім,
що той могильний осміх довговічніше, ніж крівля,
і легше, ніж той дим.
