У озері місяць купався,
тихцем з-за кущів виглядав,
під берегом потайки крався –
кохану у лозах шукав.
Зоря ж молода заблукала
в холодній осінній імлі,
а потім у трави упала
й розтала на лугу чолі.
Сумуючи тихо зітхати,
Чумацький торуючи шлях,
не стало їй сил споглядати,
як з іншими легінь кружляв.
Коханих любіть і шануйте,
всміхатися зайве другим,
стосунків крихких не руйнуйте,
бо щастя розтане як дим…
У озері місяць купався,
тихцем в очерет зазирав,
у розпачі берегом крався,
та пізно – себе обікрав!.
10.10.2018
́
