Горить десь світло, в не погашенім вікні,
Як та надія, що вмера остання,
А я дивлюсь у очі, у твої
І бачу там знайомий відблиск здавна...
й не хочу вірити, що це той самий відблиск,
Говорить: "Спалахнуло знов кохання..."
І знову не до мене, та нехай,
надія, все таки, вмера остання...
А раптом новий відблиск у очах,
Побачу я невдовзі, скоро,
І з'явиться усмішка на устах,
І голос скаже: "Хочу бути поряд!"
Тоді засвітится іще одне вікно,
Іще одна надія там засяє,
А може це не правда - все одно!
Надія, все таки, ніколи не вмирає!!!
