Довга гадюка сповзає із стелі,
блискуча гусінь спить на балконі,
я дивлюсь на них, а вони не веселі,
зашарпані нині, нікчемні бо кволі.
А поверхом вище турботи щорічні.
В них щастя, а може то й смисл життя...
А в мене страждання і всі мої мрії
та всі мої помисли тільки сміття.
