Приїду до тебе стареньким я львівським трамваєм
В мереживі вулиць, під світлом сумних ліхтарів,
В торбинці нестиму гарячий ще термос із чаєм
Щоб навіть зимою він, друже, тебе відігрів.
Різдвяні колядки, як супровід казки нічної,
Сніжинок узори летять собі також у даль,
А я за покровом лиш тиші такої гучної
Свою приховаю у закутку зайву печаль.
Зірки споглядають на мене, дивачку, із неба
"Чому кудись їдеш? А де твій блокнот і ще плед?
Він же не чекає, навіщо тобі оце треба,
Для чого везеш у торбинці йому чай і мед?"
На вулиці люди, як завжди, кудись поспішають,
По львівських бруківках лунає чийсь впевнений крок
І я так до тебе, мій друже, також вирушаю,
Лише до дверей підійду й натисну на дзвінок.
Я лиш на порозі залишу свій термос із чаєм
Щоб він тебе, друже, в холодну пору відігрів,
Сама все ж поїду додому стареньким трамваєм
В мереживі вулиць, під світлом сумних ліхтарів...
Чудова історія кохання.. 
