Tth...щастя вимірюється тим, хто
з тобою зустріне твій падолист.
Ol Udayko Падолисте ти мій, падолисте –
Незникоме і вічне кохання!
Ти чаруєш мене своїм хистом
Від зародження і до заклання.
Облетіли уже жовтим квітом
Всі роки́ мої плідні і кволі,
Та не зне́сло лихим, сивим вітром
Наше щастя і наші дві долі…
Приспів:
Падолист мій, падолист!
Ти мого кохання сторож –
Дуб морений, лиш у зріст
Ту любов між нами твориш...
Падолист мій, падолист!
Дощ і вітер плекають намисто
Одинокої в полі калини
І опалим, безрадісним листом
Укривають промоклі долини…
Дерева́ – колись буйні і п’яні –
Самотіють безлисто і голо...
Та цвітуть, наче ружі рум’яні,
Наше щастя і наші дві долі.
Приспів:
Падолист мій, падолист!
Ти мого кохання сторож –
Дуб морений, лиш у зріст
Ту любов між нами твориш...
Падолист мій, падолист!
Шаленіє… мовчить гордо осінь,
Мов принишкла у дії зрадливій,
І панує в своїм безголоссі
Хаотичність… неправильність ліній.
У природи немає вже віри,
Окрім Бога Всевишнього волі…
Та в любові могутніють міри –
Міри щастя… єдиної долі…
1.11.2017
Це поетично, фейєрично і музично. Мимоволі захотілося легко і піднесено повальсувати під красиве кружляння падолисту та щемливу мелодію саксафону на м'якому килимі вже опалого листя. І при загадковому місячному сяйві відчути "ВЕЧОРОВЕ" притяжіння розквітлих,наче ружі, двох доль.
Як романтично!
Тішите словом свом, Оленко! Беріть,я ще напишууууууу! 
А на такому мореному, як автор, і поготів) 
Це поетично, фейєрично і музично. Мимоволі захотілося легко і піднесено повальсувати під красиве кружляння падолисту та щемливу мелодію саксафону на м'якому килимі вже опалого листя. І при загадковому місячному сяйві відчути "ВЕЧОРОВЕ" притяжіння розквітлих,наче ружі, двох доль.
