|
Як воїн - жінка, що схиляється в молитві
Перед Христом, щоб смертний гріх душі простив,
Науці вічно жити серце щоб навчив,
Щоб так, як любить Він, любити серцем вміти.
Як воїн - жінка, що схиляється в молитві -
За діточок, батьків, чоловіків, братів,
Перед Христом, Хто нам від смертних кайданів
Здобув свободу на Хресті в пекельний битві!
Як воїн - мама, що схиляється в молитві
Перед Христом, Хто Переміг і гріх, і смерть,
Щоб серцю силу дав любові і Свій меч,
Перемагати щоб дух зла в духовних битвах.
Як воїн - жінка, що схиляється в молитві
Перед Христом, Хто освятив навіки шлюб,
Щоб силу дав для дії - я люблю,
Щоб серце чоловіка, як ребром, закрити.
Дочка, як воїн, що схиляється в молитві
Перед Христом - за подарованих батьків,
Яких нема дорожче серед всіх світів,
Щоб вічну спрагу дав - батьків любити дітям.
Сестра, як воїн, що схиляється в молитві
Перед Христом за кровних, дорогих братів,
Що народились від Христа і від батьків,
Щоб душам братнім Духом дихати хотіти!
Як воїн - жінка, що схиляється в молитві
Перед Христом за друга, подругу свою,
Щоб на землі навчились жити, як в раю,
Щоб стати з друзями навіки монолітом.
#####
Душой взяв меч молитвы
Прощённою Христом, душой взяв меч молитвы,
Вступаю, как солдат, за души близких в бой,
Сил не робеть в боях, даёт Христа любовь,
Со смертью и грехом Кто выиграл уж битву.
Как мама - за детей, и как жена - за мужа,
Как дочь - за Давших жизнь, за братьев - как сестра,
И за друзей - как друг, чтоб не в любовь играть,
А силою Христа сражаться за их души!
И в мире, где рекой уж льётся кровь людская,
Где стали все моря солёными от слёз,
Я верю, тех спасёт Спаситель душ - Христос,
С молитвами - мечом за души чьи сражаюсь.
Перед Христом молюсь я на коленях сердца,
Кто за наш смертный грех жизнь отдавал Свою,
С любимыми чтоб жить в Его святом раю,
Куда душе открыл Он в покаяньи дверцу.
#####
Не унижают, возвышают слёзы -
К Престолу Благодати - матерей,
В молИтвах перед Богом за детей:
И в летний зной, и в зимние морозы,
Не унижают слёзы матерей.
И сердцу материнскому не в тЯгость -
МолИтвы крест безропотно нести,
Не сбились чтобы с вечного пути,
Хранила чтобы деток Божья благость.
Не сбились чтобы с вечного пути.
И плАчу, Боже Святый, пред Тобою,
Твой Сын за грешных претерпел «распни»,
Он наш к Тебе единый проводник,
И плАчу, и плачУ Тебе любовью
С мольбой: моих кровиночек храни.
И сердцу материнскому не стыдно,
Как нищенке, о милости просить,
Чтоб деток не сумела ложь прельстить,
Поступком или словом благовидным,
Христа за жизнь, чтоб им благодарить.
Молюсь в слезах, душой взяв меч молитвы,
И чувствую, как Божий Сын в бою,
Любовь и силу дарит мне Свою,
За души деток чтоб сражалась в битвах
Святым глаголом Божьим - "я люблю".
Молюсь и верю так, как верят дети:
Молитвы матерей не безответны.
ID:
272077
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками дата надходження: 26.07.2011 13:31:48
© дата внесення змiн: 30.10.2026 15:00:12
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|