Як воїн мама, що схиляється в молитві

Як  воїн  -  жінка,  що  схиляється  в    молитві
Перед  Христом,    щоб    смертний  гріх    душі  простив,
Науці    вічно  жити    серце    щоб  навчив,
Щоб  так,  як  любить    Він,  любити  серцем    вміти.
Як  воїн  -  жінка,  що  схиляється  в    молитві    -
За  діточок,    батьків,    чоловіків,    братів,
Перед  Христом,    Хто  нам  від  смертних    кайданів  
Здобув  свободу  на  Хресті  в  пекельний  битві!

Як  воїн    -  мама,  що  схиляється  в    молитві
Перед  Христом,    Хто  Переміг    і  гріх,  і  смерть,
Щоб  серцю  силу  дав  любові  і  Свій  меч,  
Перемагати    щоб  дух  зла  в  духовних    битвах.
Як  воїн    -  жінка,    що    схиляється    в  молитві  
Перед  Христом,    Хто  освятив  навіки  шлюб,
Щоб  силу  дав  для  дії  -  я  люблю,  
Щоб    серце    чоловіка,  як  ребром,  закрити.

Дочка,  як  воїн,    що  схиляється  в    молитві
Перед  Христом    -  за  подарованих    батьків,  
Яких  нема  дорожче    серед  всіх  світів,
Щоб  вічну  спрагу  дав  -  батьків  любити  дітям.
Сестра,  як  воїн,  що  схиляється    в  молитві
Перед  Христом    за  кровних,  дорогих    братів,
Що  народились    від  Христа    і  від  батьків,  
Щоб  душам  братнім  Духом  дихати  хотіти!

Як  воїн    -  жінка,    що  схиляється    в  молитві  
Перед  Христом    за  друга,  подругу    свою,
Щоб  на  землі  навчились  жити,  як  в  раю,
Щоб  стати  з  друзями  навіки  монолітом.

#####

Душой  взяв  меч  молитвы

Прощённою  Христом,  душой    взяв  меч  молитвы,
Вступаю,  как  солдат,  за  души  близких  в  бой,
Сил  не  робеть  в  боях,  даёт  Христа  любовь,
Со  смертью    и  грехом  Кто  выиграл  уж  битву.
Как  мама  -  за  детей,  и  как  жена  -  за  мужа,
Как  дочь  -  за  Давших    жизнь,  за  братьев  -  как  сестра,
И  за  друзей  -  как  друг,  чтоб  не  в  любовь  играть,
А  силою  Христа  сражаться  за  их    души!

И  в  мире,  где  рекой  уж  льётся    кровь    людская,
Где  стали    все  моря  солёными    от  слёз,  
Я  верю,  тех  спасёт    Спаситель  душ  -  Христос,  
С  молитвами  -  мечом  за  души  чьи  сражаюсь.
Перед  Христом    молюсь  я  на  коленях  сердца,
Кто  за  наш  смертный  грех    жизнь    отдавал  Свою,
С  любимыми  чтоб    жить  в  Его  святом  раю,
Куда  душе  открыл  Он  в  покаяньи    дверцу.

#####

Не  унижают,  возвышают  слёзы  -
К  Престолу  Благодати  -  матерей,
В  молИтвах  перед  Богом  за  детей:
И  в  летний  зной,  и  в  зимние  морозы,
Не  унижают  слёзы  матерей.

И  сердцу  материнскому  не  в  тЯгость  -
МолИтвы  крест  безропотно  нести,
Не  сбились  чтобы  с  вечного  пути,
Хранила  чтобы  деток  Божья  благость.
Не  сбились  чтобы  с  вечного  пути.

И  плАчу,  Боже  Святый,  пред  Тобою,
Твой  Сын  за  грешных  претерпел  «распни»,
Он  наш  к  Тебе  единый  проводник,
И  плАчу,  и  плачУ  Тебе  любовью
С  мольбой:  моих  кровиночек  храни.

И  сердцу  материнскому  не  стыдно,
Как  нищенке,  о  милости  просить,
Чтоб  деток  не  сумела  ложь  прельстить,
Поступком  или  словом  благовидным,
Христа  за  жизнь,  чтоб  им  благодарить.

Молюсь  в  слезах,  душой  взяв    меч  молитвы,
И  чувствую,  как  Божий    Сын  в  бою,
Любовь  и  силу  дарит  мне  Свою,
За  души  деток  чтоб  сражалась  в  битвах
Святым  глаголом  Божьим  -  "я  люблю".

Молюсь  и  верю  так,  как  верят  дети:
Молитвы  матерей  не  безответны.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2011
автор: Ведомая любовью