Не боюся своєї безодні,
я навчилася світлом мовчати,
і тому я відкрию сьогодні
своє серце, що буде співати.
Зазирну в потаємні глибини —
найстрашніше, щоб знову не впасти.
Розкривала себе по краплині...
Заховала усі свої карти,
ті, що довго в безодню летіли,
так сміливо — ярами безмовні...
Всі клітини війною хворіли,
загубилися трохи назовні...
Цілувала цей день я словами,
заховала глибини холодні
і яскравими в серці світами
розгорнула на всю я бездонність.
