Безодня…

Не  боюся  своєї  безодні,
я  навчилася  світлом  мовчати,
і  тому  я  відкрию  сьогодні
своє  серце,  що  буде  співати.
Зазирну  в  потаємні  глибини  —
найстрашніше,  щоб  знову  не  впасти.
Розкривала  себе  по  краплині...
Заховала  усі  свої  карти,
ті,  що  довго  в  безодню  летіли,
так  сміливо  —  ярами  безмовні...
Всі  клітини  війною  хворіли,
загубилися  трохи  назовні...
Цілувала  цей  день  я  словами,
заховала  глибини  холодні
і  яскравими  в  серці  світами
розгорнула  на  всю  я  бездонність.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2026
автор: Lumen74