А хотілось би написати поезію,
щоб сказали- ох і класно ж, зараза.
Чуттєвішу, ніж у Лесі і
патріотичнішу, ніж у Тараса.
Щоб життєвіше, ніж у Ліни,
драматичніше, ніж у двох Василів,
щоб переклали її японці і фіни,
учили напам'ять у місті й селі.
Та це вже, мабуть, після війни,
не виходить наразі поки що так,
адже в голові і весною, і восени
одна і та ж думка, що путін- мудак.
17.06.2023р
