Я стою у
Порті, із
Букетом квітів -
Узяв з собою,
За безцінь
Купивши коло
Станції метро.
Троянди, хризантеми
І гвоздики - я
Знаю: то улюблений
Набір. Я
Знаю тебе
Краще, ніж
Усі: і навіть
Батько й матір,
І сестра, і
Брат - бо
Саме я проводив
Ті безпам'ятні
Години, коли
Без сліз
Твоє лице
Не впізнавав я.
Коли істерика
Трималась у
Твоїй утробі.
Як в очах твоїх
Яскравий алий колір,
Неначе кров із вени,
Виблискує воно.
