Наша Настя – Роксолана,-
Доля хоч,- не бездоганна,
Де гаремні сходинки круті,-
Та – єдина для султана,
Бо кохана довгождана,-
Вибраним щастить так у житті!
Здавна чемна слава лине
Про панянку з України,
Що у розквіті дівочих літ
Мала дуже гарну вроду,
Ту, що пити з лиця воду,
Нею весь затьмарювала світ!
Стрункістю її постава
З ароматом квітів, кави
Граціозну повнила ходу,
До чарівності ,- кмітливість
Та грайливість, не примхливість
З ставленням-прийманням до ладу…
Не для неї – фаворитка
І наложниця,- це бридко,-
Вежі тільки треба досягти!
Пишноти палацу, вбрання
У прикрасах,- горде звання,
Шлях спрямований весь стрімко до мети!
Українські світ- дівчата
Хочуть долю перейняти,
Але так судилося одній!
Не для всіх гарем з султаном,
З величчю дружини станом
Та з коханням, сповнених надій!
Тож не мчіться за кордони,
Щоб не було плачу, стону,-
Віра різна та менталітет…
Залишайтесь краще вдома,
Де краса життя відома,
Є з правами ваш авторитет!
24.11.2019р.
ID:
855762
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 24.11.2019 16:48:21
© дата внесення змiн: 24.11.2019 16:48:21
автор: Єгорова Олена Михайлівна
Вкажіть причину вашої скарги
|
