Життя-немов крута дорога.
Ніхто не знає що нас жде.
Що за наступним поворотом,
Куди вона нас приведе.
Що жде нас кожного? безодня?
Бездонний в бурях океан?
В пітьмі тайга, зима холодна.
Сліпі дощі, густий туман?
Ніхто із нас,ніхто не знає,
Що буде з ним в наступну мить,
Що за кулісами чекає?
Й реальний страх в душі болить.
Ось так живеш, лиш думаєш,“що далі“?
А хтось читає вкотре гороскоп:
"Перед водою ви зніміть сандалі",
"Перед війною відійдіть в окоп"…
А хтось на лініях долонь знайде нове звино,
Воно всевладно переймає інші,
В пориві хтось наллє глухе вино,
Й дурманить хміль думки новіші.
Так ми й живем,не відаєм про завтра,
Бо нам не можна знати все…
Наступний день про себе сам подбає,
Хоч страх від безвісті,наляже на лице…
