Почуття розуму передавали по рації,
Що взаємно кохати - це квінтесценція,
Але ти вирвав мене з вічної прострації,
Видмухав зиму і розкрив квіти в серці.
Над нами жартує дух фаталізму,
Але ми змиємо з часом камуфляж,
Розіб'ємо мортири під брамою міста,
І наш поцілунок розвіє міраж.
