**********
1.Маленькі рученята обіймають тата,
І тішиться малий, бо чує татів серця стук.
І весь цей час синочок чув лиш слово «зрада»,
«Твій тато зрадник, він українцям вже не друг»
2.«Ні, це не правда, він повернеться, я знаю,
І всім докаже, що не зрадник, а герой.
Таких як тато – більше не буває,
Для мене…я відчуваю – він зі мною.»
3.І ось стоїть герой наш на порозі,
Дружина плаче, радіє, як дитя.
Син обійняти сильно хоче, та не в змозі,
Через пів року родинне сталося злиття.
4.«Я знав, я вірив, що вернешся,
Що з ворогом рукостискання ти не мав.
Ти - мій герой і ти ніколи не здаєшся,
Я знав, я завжди знав»
5.«Так, сину мій, я повернувся вже додому,
Й ніколи зрадником не був.
Не втік і не ховався – був в полоні,
Мовчав, терпів, та перемогу я здобув.
6.Повір, не легко з ворогом боротись,
В цьому страшному, нерівному двобої.
І щоб перемогти, нам деколи потрібно здатись,
Стати полоненим, щоб інші жили тут - на волі.»
ID:
628538
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 14.12.2015 07:11:49
© дата внесення змiн: 14.12.2015 07:11:49
автор: Марина Бойківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
