А от і осінь… Золоте
Тривожно збігло літо.
І серце стомлене моє
В дарунок просить квітів
Від тебе, осінь. Тільки так
Тобі я стану братом,
Як подаруєш з квітів танк
І Схід без автоматів.
Я жду, я з нетерпінням жду,
Як в сорок п’ятім ждали
Весною виграну війну
І тих, що воювали.
Мій день народження прийде
По вересневій днині.
То ж подаруй, прошу тебе,
Державі мир осінній.
