Не знаю, чому так болить мене серце,
Коли згадую про тебе.
Душа, чомусь, так до тебе рветься,
Хоча і немає на то потреби.
Знав би ти, як тяжко не любити,
Коли про тебе піклуються.
І як тяжко писати рядки,
Коли вони не римуються.
Коли я набридаю і стаю байдужою -
Знав би ти як душа крається!
"Не любов", здається, легко забути,
Але, нажаль, не забувається.
