Розстелив зірки на небі вечір...
Мій ЛГ розумним став? Прозрів?
Як сказав колись Уінстон Черчіль,
Посміхнувшись: "Без коментарів!"
Свято для Евтерпи і Ерато...
Пісня плавно перейшла у крик...
Я і так повідав забагато.
Зрадник мій - нестриманий язик.
Посміхатись?! Це було непросто!
Але я наважився. Посмів.
Я хотів лише в відкритий космос...
Хто мене невірно зрозумів?!
