Кожен погляд переповнений надією,
Оживаючи вранці - все нібито так, як раніше.
...Завтра може ніколи не настати...
...Опинившись на краю захочеш жити вічно...
На краю всіх надій слово знову перетвориться на сенс...
На самому дні, але все-таки вище,
На краю всіх надій залишається нам тільки бути сильнішими...
Забуваючи себе під вагою днів,
Подаруй мені крила, якщо стане сумно...
...Але все одно можна бути сильнішим...
На краю всіх надій, руки друзів завжди допоможуть...
Сліпими очима навпомацки шукаючи світло...
...Потрібно бути лише сильнішим...
Якщо я не вірю в себе,
Навіщо я повинен вірити в тебе?
Навіщо я повинен падати вниз?
Навіщо я повинен вмирати один?
...Можна бути сильнішим, та який в цьому сенс??? ...немає...
