Як так сталось, що ти на узбіччі,
Тільки мить – і усе шкереберть…
Не дивися безодні у вічі,
Там лише – божевілля і смерть.
Час знімати старі черевики,
Бо день для змін, напевно, настав,
Тільки чути із безодні крики
Тих, хто здався, зневірився, впав.
Тих, хто зрадив своїм ідеалам,
Хто боявся йти до мети,
Їх, напевно, не так вже і мало
І невже там будеш і ти?
Адже завжди існує вихід,
Це ж не світ примарного раю,
Бережи лиш серце, крихітко,
Ти сильна. Ти зможеш. Я знаю.
Вагома підтримка у моменти відчаю і зневіри... Кажуть,що безвихідних ситуацій не буває.І лише втрата віри не дає нам можливості рухатися далі.Душевний вірш.
Квітка Надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все в наших руках, тому їх не можна опускати..
Я думаю, що все буде добре Дякую!
Спасибі!! Приємно, що Вам сподобалось 
Кажуть,що безвихідних ситуацій не буває.І лише втрата віри не дає нам можливості рухатися далі.Душевний вірш. 
Дякую! 
