В мокрих обіймах дощу Кричу! Мовчу... Йду по вулицях сам Там Хлам. Розбиваю вітрини власних крамниць Повних дурниць. ...Падаю ниць. Розгрібаю руками купи сміття – Чуже взуття, Чуже життя. Кидаю розум під ноги душі Нехай його змиють дощі. 14–III 2003
ID: 240655 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 12.02.2011 22:31:35 © дата внесення змiн: 12.02.2011 22:31:35 автор: Влодко Сумний
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie