***
вдома надламують, гнуть свою
палицю, свайбою все снують:
"вискоч-но заміж, дурне дівча,
годі у дівах тобі стирчать"
***
марила щоглами, здався їй той жених.
хутко, втікачко, ти іскрами в ґрунт жени.
хвилі розкинуться теплістю всіх морів,
шлях не на карті — на зорях тремтить вгорі.
судна підхоплюють, манять у ті світи,
завше далекі, ясніші од всіх світил.
хочеш — скарби розшукай чи знайди мету,
задля якої у прах всі жалі зметуть.
***
як між косаток виднівся новий причал—
доля дівоча сягнула мечем плеча.
прапор із черепом — саван для всіх ундин,
страх на прогулянці дошкою близь води.
плаття біленьке по колу, мороз в хребет,
хтивий смішок капітана нутро шкребе.
кок і матроси мармизи зліпляють злі,
мандри скінчились. останні твої вузли.
***
між жабуринь диво-цвітом блищить луска.
хто б не жбурляв в неї сіті — завжди впускав.
співом сирени на рифи веде човни:
"ще потопельників нам у моря!!! чом ні?"
тямиш, пірате, твій якір впаде на суд?
на мілину його штормом хвости несуть.
помста русалок — не пошук святих офір,
в трюмі із ромом закрийся, стогни і вір.
***
гаспиди рибам несуть харчі.
тіло паскудне дарма гірчить.
піною криє туманну гладь.
дівчина.вижити.не.змогла.
