Всі мертві лежать побратими,
Машина згоріла димить,
Один він вцілілий між ними,
Поранений збоку лежить.
Піднятися важко, не може,
Подати сингал? Як і чим?..
Лиш янгол в цей час допоможе,
Щоб він залишився живим.
Ця рана не зовсім глибока,
Та тільки не чує він ніг.
І пляма червона вже збоку,
Бо крапає кров в білий сніг.
Рукою затиснув те місце -
Пронизує болем живіт,
А зверху чи кущ, чи деревце,
І грона звисають із віт.
Ці грона червоні калини,
Що теж опадають на сніг...
Й думки понеслись до родини,
Де рідний до болю поріг.
Бійця там додому чекають
І моляться Богу щодня.
Померти - він права не має,
Бо як же без нього рідня?!
Малесенька донька й синочок
Збирається в перший клас йти.
Відгомоном їх голосочки
Він чує й не зможе піти.
Та й янгол його закликає:
«Терпи і не смій помирати!
Це місце бійці відшукали,
Вже їдуть тебе забирати».
Поранений, але живий. Дай Боже, щоб все було добре. Слава нашим захисникам! 
