Літо, тепле літо,
Ти проспіване, пропите...
Сумна втома навалилась,
Ніц від тебе не лишилось…
Повне небо, як біди,
Прохолодної води…
Хмари сунуться поволі,
Віддаються вітру волі…
Прілим запахом грибів
Полонило даль лісів…
Яскравіє горобина,
Пливе в небі павутина…
Горизонтів чорних тінь
Пусту давить далечінь…
На лиці усмішка тане,
Розчиняється в тумані…
І в цю пору невідому
Тільки й радості у тому,
Що вертаєшся до дому.
Може, ще й зарано,
Але осінь уже вбрана.
Може й краще літні дні,..
Та залишилось мені
Краплі їх в бокал долити
Й літні спогади запити...
