Червоне, червоне і гаряче.
Руками, рухами, рікою.
Краси безмежної німої,
Останні смутки забере.
Перед світанком стихли звуки,
Лиш спів і шелест над землею.
Якщо свобода тільки сон...
Прокинутись, іти за нею,
Щоб мрія стала віщим сном.
І очі знов раділи небу,
Ковтнувши нескінченну сіль.
Прокинутись скоріше треба.
Продихати невтомний біль.
