Засніжило знову, засніжило
І сніжинки летять, як літа.
Побіліло все, побіліло.
Зима скроні мої заміта.
Приморозило і скувало
Річку, озеро, калюжі.
Якось млосно на серці стало.
Щось коверкає у душі.
Прогуляюся сам по вулиці.
Може зникне кудись хандра.
До обличчя сніжинки туляться.
Ще душа моя не вмера...
