Тут осколки в землю сіють,
Оре поле вража міна,
Де було колись красиво,
Там залишилась руїна.
Врожаї тут смерть збирає,
Пожинає душі, стерво
І косою все махає,
Дуже зла і дуже вперта.
Їй погода без різниці,
Чи морозно, чи спекота.
Смерть не кинеш до в’язниці,
Не людська вона істота.
З нею вкладена угода,
Перших злодіїв на тронах.
Хочуть вкрасти в нас свободу,
Заточивши в бастіонах.
Кулі тут дзижчать безкарно
Все вишукуючи цілі
І стискають не намарно
Зброю, руки загрубілі.
Снайпер раші не дрімає,
Все вицілює, паскуда.
Кольорами зігріває
Прапор з символом тризуба.Вибачте, деякий час не буду в змозі коментувати Ваші твори...
З повагою
Це відкрита рана України... Болить усім нам.... 
Вірш тяжкий, зболений, пошматований... 
Пристойно, Джіне! 
Гідно та плідно, Джине! 
На війні, як на війні... 
