Переплелися тіні
закам'янілих слів
у вогняний відтінок
лунноголосних снів.
Вічнотривке безчасся
в галасі слізних зим
ілюзіонує щастя
полум'ям крем'яним.
Перевернулась воля
істиннодзвонних струн
у незбагненне коло
заіржавілих дум.
Як невловимість тлінна
у златосонних днях,
мить глибину уздріла
на крем'яних устах.
