Вибрався наче черв із лона матері-землі,
Відчуваючи навислу над тім'ям небезпеку,
Боячись, що смерть змахне із ним крильми,
Знайдуть людці незграбне тіло у кюветі.
Великі оченята, що вже стріляють блискавками
Зевса,
Вже баче, що ті в образі й подобі не надійні,
Гострий розум, що загострив небесний тесляр,
Ще немовля, але вже не дитина.