Тихо липень заходить, мов сонце
попереду осінь - туманна й рясна,
шукає себе - моя повість,
щоб писати про тебе сповна!
Незнайоме обличчя в дорозі,
невже - то доля моя?
стою як й раніше - я на порозі
заходжу в твій дім без стуку,
бо знаю,
ти ж навіки будеш одна...
