На помилках вчимося, далі йдемо,
Моменти є розчарування й перемог.
І часто на вівтар усе що є кладемо,
Щоб вийшов наш із щастям діалог.
Усі сідаємо ми за рояль свого життя,
Та грати хочемо на клавішах лиш білих.
Та не буває так, таке людське буття,
Що білі клавіші не так звучать без чорних.
