Ви, забрали в мене, все що я не мав –
Відпускаю, хоч й не без образи.
Я ж, надшвидко, чомусь, покохав,
І були від серця всі ті фрази.
Ви ж, мені, повірили, та все ж.
Я не Ваш, і Вам я не потрібен.
А цю ранку йодом не затреш,
І душевний сплеск неймовірною образой пліден.
Ви мене покинули. Нехай.
Я Вам пробачаю, справді.
Просто знайте, щиро покохав,
В серці в мене не було неправди.
10.09.12
