Один день щастя замінює вічність…
Щастя тікає із моїх долонь,
Немов вода, немов пісок.
На моїх очах ватрою згорає
І лиш полум’я залишає.
А я такою щасливою була,
Коли у твоїх небесних очах танула,
Коли до тебе пригорнувшись, я цвіла,
Коли наші уста в поцілунку зливались.
Ти був моїм нерозгаданим щастям,
Що належало тільки мені.
Ти був моєю дорогою в Рай.
Чому ж тоді тебе я відпустила?
