Твої губи не пахнуть цигарками й смак шоколаду
ти не хочеш відчути в моїх сніжно-зимних вустах.
Я – не Бог, хоч для тебе також на коліна не впаду.
Я – не доля твоя, а ілюзія рук мага (птах).
Ти не віриш в казки, що тобі я шептала на вушко,
ти собі причепив довгу бороду втрачених літ.
Я тебе не кохатиму, а любитиму твою подушку
і тебе не відпустять ні клятви, ні твій пилом всипаний світ.
Твої губи не пахнуть цигарками...
