|
Питання ставив хто ребром,
І актуальне і логічне,
Щоб чути відповідь нутром:
Чому ми смертні, а Бог вічний?
У рабстві смертного буття,
Чи є канва у нас в розмові,
Про сутність вічного життя -
Про святість дружби і любові?
^
МабУть тому і не питаємо,
Що ми про душу правду взнаємо,
Що зрадила вона свого Творця,
Що гріх і смерть обрала, як отця,
А вічний Бог, Свій ген - святу любов,
Дає у спадок Своїм дітям в кров.
Константою затвердив Бог,
Для Всесвітів усіх одвічно,
Фундаментом Свою любов,
І він залишиться довічно.
Бо силою земних валют,
Ні невідомий всім, ні знатний,
Ритм серцю райський - "я люблю"
Купити з нас ніхто не здатний.
^
Закони Божі не міняються,
Душею як вони сприймаються,
Тоді Він силу їй дає Свою,
Бо для сім'ї гніздо лиш з нею в'ють,
Будують з нею дружбу між людьми,
Щоби серцЯ з'єднати в вічне - "ми".
Всім довголіття - звичай той,
На день народження бажати,
Відкинула, коли Христос
ДушІ дав праведності шати.
У шати вічного життя
Христос вдягає душу кожну,
Що прагне мати почуття:
Святі, безсмертні, райські, Божі.
^
В душІ як до свого майбутнього,
Немає ставлення байдужого,
Захоче вона мати той наряд,
Що носять діти Всесвітів Царя,
Одвічно Богом створений в раю:
Серцебиття в тих шатах - "я люблю".
^
Любов і дружба за походженням,
Не на землі були народжені,
Свій Дух Святий приніс Христос з небес,
Хто смерть прийняв за гріх наш і воскрес,
Дух Він дає бажаючим серцям -
Любові, сили, й мудрості Творця.
#####
Поставил кто вопрос ребром,
Ответ услышать чтоб сердечным,
Чувствительным своим нутром:
Чего мы смертны, а Бог вечный?
В кругу семьи или гостей,
Была ли темой: главной, нужной,
Об участи душИ своей,
О святости любви и дружбы?
^
Ответ искать коль не пытаемся,
Знать грех душИ сокрыть стараемся:
Что предала она в раю Творца
Что грех и смерть избрала, как отца,
А Бог Свой ген - бессмертную любовь
Даёт в наследство - Своим детям в кровь.
Ведь - святость дружбы и любви,
Константой утвердил Всевышний,
И святость, коль у нас в крови,
То мы, как Бог, любовью дышим.
Ведь силою земных валют,
Никто себе купить не в силах
Ритм сердца райский - "я люблю"
Любовь, как кровь, текла чтоб в жилах.
^
Законы Божьи не меняются,
Душой они коль исполняются,
То силу Бог дарует ей Свою,
С которой создают сердцА семью,
И дружбы мост возводят только с ней,
С той силою, что всех смертей сильней.
Счастливых долгих лет желать,
Как ритуал на день рожденья,
Я перестала исполнять,
Узнав Христову точку зренья:
В убранство вечной жизни Он
Оденет душу, что желает
Хранить Творца святой Закон,
Христос ей смертный грех прощает.
^
Волнует душу, коль грядущее,
Потребность чувствует растущую:
Себя в наряды райские одеть,
Что дарит Победивший грех и смерть -
Тут праведность бессмертную Свою,
В которой ритм сердечный - "я люблю",
^
Любовь и дружба не кончаются,
Не на земле они рождаются,
Свой Дух Святой - Христос принёс с небес,
Кто смерть принял за грех наш и воскрес,
Его даёт Он жаждущим сердцам,
В Нём мудрость, сила и любовь Творца.
ID:
1068158
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Реалізм
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 30.08.2026 17:01:36
© дата внесення змiн: 30.08.2026 17:01:36
автор: Ведомая любовью
Вкажіть причину вашої скарги
|
