UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Leskiv: ПрОклята - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Емма Конвалiя, 09.05.2026 - 19:30
Який болісний вірш!  Мабуть, не маю права радити, але мені здається, не варто ставити такі питання, бо вони ранять саме Вас. Іноді так складається життя, що друзі рідніші за рідних по крові. Бажаю Вам щастя попри все! І добре, що Ви виписали свій біль. Дуже сильний вірш!  
Галина Лябук, 04.05.2026 - 19:28
Щемно й трагічно змалювали жорстокість, прокляття. Найбільший гріх - прокльони, але люди про це не думають.     '
Зелений Гай, 04.05.2026 - 12:32
Жорстокість людська немає меж. Без причини ненавидять без причини принижують бо хочуть так. Бо так бажають їх серця. Болюча тема відкрита у творі. 
Leskiv відповів на коментар ВАЛЕНТИНАV, 29.04.2026 - 19:14
Інколи життя буває саме таким,на жаль. Дякую за коментар.
Юлія Щербатюк В’южен, 28.04.2026 - 13:52
Дуже сумна історія, майстерно зображена. Так не повинно бути. Але буває. Та це на совісті дорослих. Дитина ні в чому не була винна. Щемні рядки!
Надія Тополя, 27.04.2026 - 20:39
Важкий але правдивий. Осуд на першому місці. Як ми прислухаємось до цих непотрібних балачок, а не слухаємо свого серця.
Катерина Собова, 21.04.2026 - 15:23
В скрутну хвилину, можливо, ця прОклята дитина першою прийде на допомогу, і доведеться тяжко мучитися тим, хто посилав прокльони. Життєвий, зворушливий вірш! 
Lana P., 20.04.2026 - 21:08
Значить, у Вашої ЛГ є певна місія у цьому житті, попри все, бо так просто нічого не буває, навіть, метелик крилами не помахає...Головне, старатися зрозуміти чому саме ми прийшли у цей світ. З добрими побажаннями -
Чайківчанка, 20.04.2026 - 20:08
 зачата дитина не по божій волі проклята до сьомого коліна.  ЖИТТЯ БАЧУ У ТИХ, ХТО ПЕРЕЙШОВ ЗА МЕЖУ БОЖОГО ЗАКОНУ.,БАБЦЯ ЗГРІШИЛА НАРОДИЛА ДИТИНУ З ПАНОМ У НАЙМАХ. ДІТИ - ДОЧКА ХВОРІЛА ВСЕ ЖИТТЯ, СИН ПОКІНЧИВ ЖИТТЯ .ВНУКИ = НЕМАЛИ ДОВГО ДІТЕЙ НАРОДИЛА ДАУНА І ХВОРУ ДИТИНУ, НЕ ЧУЄ,НЕ ВИРАЗНО ГОВОРИТЬ І НЕ ХОДИТЬ.Інша сімя, таке само згрішила бабця з паном. сини бездарні - пили ,а внук лежить все життя у ліжку важко хворий. ТРЕТЯ ЖІНКА РОДИЛА У НЕ ШЛЮБНІМ СОЮЗІ , ТО СИН МАЄ СИНА І ТАКОЖ НЕ ГОВОРИТЬ ДИТИНА . ПРИХОДИТЬ ЧАС І ДІТИ, ВНУКИ РОЗПЛАЧУЮТЬСЯ ЗА НАЩАДКІВ СКОЄНІ ГРІХИ. КАРМА - БУМЕРАНГ ЗА ЧУЖИЙ БІЛЬ І СЛЬОЗИ. Наталі Косенко - Пурик, 20.04.2026 - 17:41
Болісна картина. Дуже щемно та проникливо передали біль. Тримайтеся! Все треба пережити, шукайте світло навіть там, коли навіть здається, що його немає і воно дасть сили.
liza Bird, 20.04.2026 - 17:14
Щемний вірш...трагедія на все життя...та все ж Бог дав народитися, мабуть, показати світло душі.
Світлая (Світлана Пирогова), 20.04.2026 - 10:05
Тут звучить голос глибокого болю та несправедливості, що тягнеться крізь усе життя.Ви дуже сильно передали трагедію «чужого серед своїх». Образ дитини, яку прирекли на ненависть ще до народження, викликає щирий щем. Питання, яке звучить у фіналі — «За що?» — залишається відкритим, і саме ця безвідмовність робить вірш таким пронизливим. 
Leskiv відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 20.04.2026 - 11:10
Дякую за розуміння суті цієї римованої думки і чудовий коментар.
Ніна Незламна, 20.04.2026 - 09:40
О,який біль-його так важко відпустити...та ясне сонце нарікало жити! Хоч важка доля- немов квітка серед поля, дощами вмита і слізьми... все ж хтось наважився стати людьми...у який час підтримв та жаль, гнобить і досі тривога і печаль. Я Вас розумію...у багатьох таке життя, на жаль... Тримайтеся!Удачі і натхнення!Просто подумайте- жінки так часто віддають любов-але себе теж потрібно любити! 
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
